Хто зна, скільки часу він дурив людей, проте 1886 р. потрапив у тенета – був досліджений, описаний і отримав назву завдяки Аврааму Готлібу Вернеру (Abraham Gottlob Werner), німецького геолога, видатного мінералога. І назва ця – АПАТИТ – походить від гр. ἀπατάω, тобто «обманювати», «вводити в оману», а ще від імені давньогрецької богині обману Апато, – недвозначно натякає на те, що цей мінерал потрапляв у руки людські і раніше, проте його не діагностували як такий, а плутали з іншими, подібними. Зрештою, не такий вже й унікальний випадок у світі мінералів…

А плутали АПАТИТ, а точніше, його шестигранні призматичні, від голчастих до короткостовпчастих і таблитчастих, кристали, з берилами, топазами, турмалінами. І дійсно, прозорі гарно забарвлені, огранені, з гарним скляним блиском – вони не поступаються красою цим коштовним каменям, деякі зразки мають ефект «котячого ока», плеохроїзм (зміна кольору залежно від кута зору) і доволі дорогі. Проте АПАТИТ значно м’якший (5 за шкалою Мооса), чутливий до кислот, нагрівання і ударів. Тому вироби з нього штучні, колекційні і, відповідно, унікальні.

Проте АПАТИТ, як то кажуть, програв в одному, виграв у іншому. По-перше, це не один, а фактично три мінерали: хлорапатит, гідроксилапатит, фторапатит. Поділ відбувся у 19 ст. за особливостями хімічного складу. Уся плутанина і отримана назва стосуються як раз останнього, найпоширенішого ФТОРАПАТИТУ. Узагальнена формула АПАТИТУ – Ca5(PO4)3(Cl,F,OH. Чистий фосфат – прозорий до непрозорого, безбарвний або білий, проте фактично майже завжди присутні різноманітні домішки OH, Cl, TR, La, Ce, Pr, Nd, Sm, Eu, Gd, Dy, Y, Er, Mn. Саме домішки забарвлюють мінерали групи у зелені, блакитні, жовті, рожеві, коричневі і фіолетові кольори. І природа забарвлення часом доволі складна, пов’язана з дефектами кристалічної структури мінералу. 

Звісно, не всі кристали АПАТИТУ (використовуємо загальну назву для зручності) ювелірні, але й звичайні, непрозорі і ніби не гарні, можуть бути унікальними, наприклад, за розміром, як от той, що був знайдений в окрузі Оттава в провінції Квебек у Канаді, важив близько 250 кг і мав 2 м у перерізі. Окрім окремих кристалів, друз та кристалічних агрегатів, АПАТИТ також утворює зернисті, щільні, тонкокристалічні, інколи прожилкові та землисті маси.

А ще АПАТИТ – найпоширеніший у світі та єдиний породотвірний фосфат, а також важлива корисна копалина, але не ювелірна чи колекційна, як ви могли подумати. Ні, АПАТИТ – це перш за все ФОСФАТНА СИРОВИНА. Утворення його пов’язане з різноманітними магматичними процесами у земній корі. Також важливі процеси метаморфічні та екзогенні, тобто пов’язані з фізичними та хімічними  змінами – звітрюванням – первинних кристалічних порід. Може міститись у кристалічних породах, складати власне апатитові та комплексні (де більше 50% фосфату) руди, а також як супутній компонент у рудах заліза, титану, рідкісних земель та ін. Мінерали-ФОСФАТИ групи АПАТИТУ є головною складовою ФОСФОРИТІВ, про які ми вже розповідали вам. 

І що ж ми маємо з тих АПАТИТІВ? Це разом з бокситами – сировина для виробництва фосфатних добрив, також для отримання фосфору, фосфорної кислоти, сполук фосфору для потреб хімічної, цукрової, харчової промисловості, медицини, металургійної, військової , керамічної та інших галузей. А ще цікавий факт – саме різновид гідроксилапатиту (Ca5(PO4)3(OH)), меншим вмістом фосфору та домішкою вуглекислоти присутній у нашому організмі. Його видовжені мікроскопічні кристали, охоплені білком конхіаліном, складають наші з вами кістки, емаль зубів та дентин теж складені апатитом.

Колекційні і ювелірною якості, кольорові та безбарвні, АПАТИТИ відомі у родовищах Німеччини, Чехії, Італії, Японії, Швеції, Норвегії, Мексики, Чілі. Португалії, Канади, Індії, Намібії, США, Мадагаскару, Бразилії, Бірми, Танзанії, Шрі-Ланки, Фінляндії та ін. 

Частка АПАТИТУ складає менше 10% від світових ресурсів фосфатної сировини (решта – фосфорити). 

В Україні комплексні корінні родовища АПАТИТІВ виявлені в межах Українського щита (блокове підняття древнього кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи, простягається на нашій території смугою 1000 на 250 км вздовж середньої течії Дніпра). Руди апатит-титанові та апатит-рідкіснометальні. Держбалансом враховані такі родовища. як Стремигородське, Торчинське, Федорівське (Житомирська обл.), Новополтавське (Запорізька обл.), окрім цього є родовища і рудопрояви як прогнозні ресурси. 

Комплексні руди цінні тим, що, окрім власне фосфату, можуть бути джерелом ільменітового концентрату, фтору, рідкісних металів. Сучасні потреби нашої країни у фосфатній сировині великі, запаси значні (станом на 01.01.2021 запаси апатитових руд становлять 2 174 550,08 тис. т, [1] ), родовища розвідані і деякі підготовлені до експлуатації, проте видобуток лише заплановано, але не розпочато. Що ж, все у перспективі. Після Перемоги! 

[1] – дані з сайту https://vue.gov.ua/Неметалічні_корисні_копалини_України